• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Учительські династії

Учительські династії

Людські мрії і долі іноді співпадають у кількох поколінь однієї сім’ї.Саме так склалося у сім’ї Панченко Людмили Федорівни.

/Files/images/nash_dosyagnennya/1.png

Батько - Федір Кирилович Клочко започаткував учительську справу в родині. Фронтовику, колишньому командиру мінометної роти, нагородженому орденом Червоної Зірки та кількома бойовими медалями, йому було з чим іти на уроки української мови та літератури, допризовної підготовки, фізкультури. Вимогливий, принциповий, в усьому любив дисципліну і порядок. 36 років був його учительський стаж.
Мати – Марія Іванівна Клочко теж пропрацювала на освітній ниві близько 30 – ти років у сільському дитсадку вихователем, потім завідуючою. Любила малюків, піклувалася про них. Часто дітки в дитсадку звали її мамою.
Тітка – Марченко Анастасія Іванівна теж пропрацювала в школі все своє трудове життя. Навчала азів молодших школярів. З теплотою і вдячністю згадують її колишні учні.
І Людмила Федорівна, і Тамара Федорівна – дочки - близнята Федора Кириловича пішли батьківською стежкою. Тамара Федорівна, закінчивши Київський інститут іноземних мов, викладала німецьку мову у Вишнополі. Завжди дуже тепло згадує це місце роботи, мудрого наставника, директора школи М.Ф. Усатенка. Зв’язавши свою долю з військовим, навчала іноземної мови дітей у Владивостоці, у Брянську, на БАМі .
36 років віддала школі Панченко Людмила Федорівна. З них близько 25 років - в адміністрації школи. Працюючи директором, а потім завучем, серцем дійшла до істини: учителя потрібно знайти, відкрити, виростити, вселити в нього віру в себе, сприяти його самовдосконаленню.
Все життя Людмили Федорівни було у її дочок, як на долоні. Бачили її щоденні шкільні турботи, працю і повагу учнів, батьків, односельчан до неї. Тому старша, Липовецька Олена Анатоліївна, « помучившись» ким бути, вступила після школи до Черкаського педінституту, а після його закінчення стала працювати у рідній школі. Із 1992 року вона – учитель іноземної мови Кобринівської школи. Працьовита, самовіддана в роботі, принципова.
Молодша дочка Лариса спочатку закінчила Тальнівський будівельно – економічний коледж і працювала бухгалтером місцевого приватного господарства. А коли школа почала працювати як НВК, прийнявши до себе сільських малят, попросилася на роботу у різновікову групу. Уже закінчила Уманське педучилище, звикла і полюбила малят: турбується про них, дбає про їх здоров’я.

Династія вчителів Кадубенко розпочала Феоктистова О.П.

Про працювавши в школі близько 25 – ти років, вона всі свої сили, енергію, талант педагога віддала дітям. Її стежкою пішли і дочки.

/Files/images/nash_dosyagnennya/2.png

Кадубанко ( Цимбал )А.П. , закінчивши Черкаський педінститут, працює учителем зарубіжної літератури та російської мови близько 40 – ка років .Професію вчителя, особливо сільського , вважає найчеснішою і найсвятішою на землі. Взірцем для неї була робота мами. І саме їй вона завдячує своїми скромними успіхами.
«У перші роки моєї педагогічної діяльності зрозуміла, що мій вибір правильний. Почувалася щасливою, бо відчула велику і щиру дитячу любов і повагу», - вважає Алла Прокопівна. Про це їй хочеться говорити віршами..
Дитяча любов!
Це так багато!
Дитяча любов!
ЇЇ не буває занадто.
Дитяча любов
Без меж,
Без ліку
ЇЇ бережеш,
ЇЇ пам’ятаєш до віку.
Дитяча любов..
Вище немає нагороди.
У ній - сенс життя
І суть моєї роботи.
Кадубенко В.П. – закінчила середню школу із срібною медаллю, Житомирське фармацевтичне училище із відзнакою. Після завершення навчання у Запорізькому медінституті, який, до речі, теж закінчила з відзнакою почала займатися науковою роботою. За кінчила аспірантуру, захистила кандидатську дисертацію. Нині працює викладачем Запорізького медінституту, доцент. На писала біля 120 – ти методично навчальних і наукових праць. Користується повагою і авторитетом колег, студентів.Син Вікторії Прокопівни - Олександр Володимирович – закінчив Запорізький медінститут і навчається в аспірантурі, маючи намір піти стежкою бабусі, мами.

Кiлькiсть переглядiв: 300