Мета створення розвивального середовища — сприяти формуванню духовно багатої особистості, здатної до самоаналізу, самовиховання та саморозвитку, що дасть можливість випускати із початкової школи соціально адаптованого, компетентного школяра.

Завдання розвивального середовища:

- створення умов для самопізнання, самовизначення та самореалізації учня;

- виховання в учнів морально-етичних та духовних якостей, соціальної активності, професійної компетентності, пріоритету здорового способу життя, формування екологічної культури;

- формування світогляду, активної життєвої позиції, впевненості у своїх силах та інтересу до пізнання.

Основні принципи реалізації розвивального середовища «Мандруємо, досліджуємо, відкриваємо»:

- діяльнісний принцип – вихованець не отримує знання в готовому вигляді, а шляхом пошуку і досліджень здобуває їх сам, що сприяє успішному формуванню його умінь, загальнокультурних і діяльнісних здібностей;

- принцип безперервності – наступність між усіма ступенями й етапами виховання з урахуванням вікових психологічних особливостей розвитку дитини;

- принцип цілісності – формування у вихованців загального, системного уявлення про навколишній світ (природу, суспільство, самих себе);

- принцип мінімаксу – вчитель повинен запропонувати учневі можливість засвоєння змісту програми на максимальному для нього рівні й забезпечити при цьому його засвоєння на рівні соціально безпечного мінімуму відповідно до Державного стандарту;

- принцип психологічної комфортності – анулювання всіх стресових чинників виховного процесу, створення у колективі доброзичливої атмосфери, орієнтованість на реалізацію діалогових форм спілкування і співпрацю;

- принцип варіативності – формування в учнів здатності до ситемного перебору варіантів і адекватного прийняття рішення у ситуаціях вибору;

- принцип творчості – максимальна орієнтація на творчий зачин, сприйняття набуттю учнями власного досвіду творчої діяльності.

/Files/images/trud_navch/Безымянный.jpg

Орієнтовна тематика та розділи розвивального середовища

Розділ 1. Материк Всезнайка (пізнавальна діяльність)

Завдання:

- сприяння розвитку пізнавальної активності учнів;

- створення комфортних умов для самопізнання та самореалізації особистості;

- формування активної життєвої позиції.

На фото: фрагмент уроку математики в 1 класі

Тема. Число і цифра 6. Написання цифри 6. Порівняння чисел в межах 6. Складання й читання прикладів на додавання за предметними малюнками.

Мета. Ознайомити учнів з утворенням числа 6 і цифрою 6; вчити визначати відношення «більше», «менше», «дорівнює» на основі порівняння груп предметів на основі знання послідовності чисел натурального ряду; вправляти у порядковій лічбі та у складанні прикладів на додавання за предметними малюнками; розвивати логічне мислення.

Обладнання: предметні малюнки, набори геометричних фігур і цифр.

Первинне закріплення

1. Письмове виконання вправи 2.

2. Робота з таблицею.

На таблиці зображено 2 м’ячі, 4 ракетки, 6 парашутів. – Чим відрізняються ці групи предметів? (Призначенням, кількістю). Учні визначають кількості предметів в усіх групах і порівнюють відповідні числа.

Фізкультхвилинка

Ми – метелики чудові,

Маєм крильця кольорові,

Над квітками літаємо,

Втоми не знаємо.

Пташки ми злякалися,

Під квітку сховалися.

(нахили голови)

(розвести руки в сторони)

(рухи руками)

(біг на місці)

(руки на голову)

(присісти).

1. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота з індивідуальними картками (для дошкільнят). Потрібно розфарбувати стільки промінців, скільки показує цифра.

/Files/images/trud_navch/Безымянный1.jpg

Складання і записування прикладів на додавання (для учнів 1 класу).

- Василько зловив карася і окуня. Скільки рибин зловив Василько?

- На порозі вмивалося 2 білих котики і 1 сірий. Скільки всього котиків?

- На ставку плавало 3 білих лебеді і 1 чорний. Скільки всього лебедів плавало?

- Чотири цапки їли моркву. До них прийшов ще один. Скільки стало цапків?

- На дереві сиділо 5 горобчиків і 1 синичка. Скільки всього птахів сиділо на дереві?

Розділ 2. Острів Людяності та Доброти (ціннісно-орієнтаційна діяльність)

Завдання:

- виховання в учнів людяності, доброти, милосердя, чуйності, ввічливості, високих морально-етичних якостей;

- становлення моральної свідомості та гуманності.

На фото: фрагмент години спілкування «Вибір друзів, уміння дружити й спілкуватися в класі та родині»

Твої друзі

1. Обери правильні відповіді.

Другом можна назвати людину:

o яка живе з тобою у сусідстві;

o яка навчається з тобою у одному класі;

o якій ти можеш довіритися і в радості, і в біді;

o яка завжди зрозуміє тебе і виручить у тяжку хвилину.

2. Які риси ти хотів би бачити у своїх друзях і виховувати в собі?

o доброта

o щедрість

o жадібність

o жорстокість

o чуйність

o упертість

o сила

o чесність

3. Які ще якості тобі подобаються в людях?

4. Вибери і познач справжні закони дружби.

o уміння ділити радість і смуток;

o списування домашніх завдань;

o взаємна довіра, допомога й відповідальність;

o підказки на уроках;

o вимогливість і правдивість.

/Files/images/trud_navch/Безымянный2.jpg

Розділ 3. Океан творчого натхнення (художньо-творча діяльність)

Завдання:

- надання учням можливості само реалізуватися;

- виявлення творчих здібностей дітей, створення умов для їх розвитку;

- пробудження віри у власні сили.

На фото: фрагмент уроку трудового навчання

Тема. Сюжетна аплікація. Створення композиції до казок.

Мета: поглибити знання учнів про сюжетну аплікацію; навчити створювати композиції на тему українських народних казок; розвивати творчість, художню уяву, просторове мислення; виховувати любов до усної народної творчості, а саме казок, естетичний смак, уважність.

Обладнання: демонстраційний матеріал, зразки сюжетних аплікацій на різну тематику; українські народні казки (книги); для індивідуального користування — роздатковий матеріал; кольоровий папір, ножиці, клей, альбомний аркуш паперу; посібник І. М. Веремійчик «Трудове навчання».

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

— Які види аплікацій ви вже знаєте?

— Що зображують на предметній аплікації?

— Що зображують на декоративній аплікації?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

— Сьогодні навчимося виконувати сюжетну аплікацію з кольорового паперу. Виготовимо ілюстрації до українських народних казок. А до яких саме, ви зараз дізнаєтеся.

По садочку бігла мишка

І несла в торбинці книжку.

Об пеньок перечепилась,—

І торбинка загубилась.

Ту торбинку я знайшла

Вам, діти, принесла.

А у книжці є казки,

Ті, що люблять малюки.

А тепер вгадайте назви казок, уривки з яких я вам прочитаю.

· В той час з кишені під пеньок

Упала рукавичка.

По лісу в пошуках житла

Мишка пробігла,

Натрапила на рукавичку,

Як вкопана стала. («Рукавичка»)

· Герой казки, який втік від діда та баби. («Колобок»)

· Пішли вони на город: гуп-гуп!

Узяв дід ріпку за чуб!

Баба діда за плече.

Тягнуть аж піт тече! («Ріпка»)

· З того часу й не знається лисичка з журавлем. («Лисичка та журавель»)

— Молодці, діти! Ви гарно відгадували. Розпочнемо роботу над аплікацією. (Учитель показує зразки сюжетної аплікації. Учні розповідають уривки з казок.)

— Аплікації, на яких зображені якісь події, уривки з казок, називаються сюжетними.

— Сьогодні працюємо у групах. Ви виконуватимете аплікацію із кольорового паперу до кожної казки: «Ріпка», «Рукавичка», «Лисичка та журавель», «Колобок».

ІV. Інструктаж.

Сюжетна аплікація, як і будь-яка картина, повинна бути плановою, а саме мати задній, середній і близький плани. Спочатку готують фон: блакитний — небо, зелений — трава.

Потім вирізують деталі і розміщують на фоні та наклеюють. Сюжетні аплікації до казок виконуються у такій послідовності:

1. Скласти ескіз аплікації.

2. Підготувати основу аплікації та наклеїти на неї основу.

3. Доберіть папір необхідних кольорів.

4. Розмітьте і виріжте деталі.

5. Розмістіть деталі на основі, позначте олівцем.

6. Наклейте деталі на основу.

(Учні повторюють правила роботи з ножицями та клеєм.)

V. Практична робота.

Учні виконують практичну роботу, користуючись планом. Учитель стежить за підготовкою основи, допомагає у підборі кольорів. Учні виготовляють аплікацію.

Учитель звертає увагу учнів на те, що деталі предметів можна зробити з геометричних фігур. Інші деталі можна розмічати від руки, дотримуючись співвідношення. Вчитель пропонує виготовити одного з персонажів казки. Кожна група обирає на свій розсуд одного з персонажів.

VІ. Фізкультхвилинка.

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Вийшли звірі погулять!

Лапи вгору піднімають,

Ними добре всі махають.

Головою покрутили, ніжками потупотіли,

Навкруг себе обернулись,

Униз та вгору озирнулись.

А тепер всі тихо сіли, працювати захотіли.

(Учні продовжують виконувати практичну роботу.)

VІІ. Підсумок уроку.

Кожна група розповідає про роботу. Вчитель улаштовує виставку робіт учнів. Проводить аналіз виконаної роботи. Вчитель оцінює роботи.

— Чи сподобалась вам робота?

VІІІ. Прибирання робочих місць.

ІХ. Домашнє завдання.

— На наступний урок ви повинні принести цупкий кольоровий папір, ножиці, клей, олівець.

Розділ 4. Водоспад слів та вчинків (комунікативна діяльність)

/Files/images/trud_navch/3.jpg

Завдання:

- ознайомити учнів з нормами етикету;

- навчити їх правил спілкування;

- формувати в них уміння захищати себе і свої цінності;

- привчати надавати підтримку один одному, піклуватися про інших, поділяти радощі та турботи інших людей.

На фото: фрагмент уроку «Я і Україна» в 2 класі

Фрагмент уроку

Тема. Уроки чемності.

Мета: формувати уявлення про ввічливу людину; розкрити зміст столового етикету, його доцільність; продовжити знайомство з правилами культури поведінки за столом; виховувати шанобливе ставлення до старших за віком людей; знайомити дітей з правилами мовного етикету, прищеплювати любов до рідної мови.

Бесіда з елементами розповіді.

— Яку людину ми називаємо культурною, вихованою?

— Чи можна до цих слів дібрати слова, близькі за значенням?

Культурна, вихована, ввічлива, чемна людина — так ми говоримо про людину, яка завжди дбає про свій зовнішній вигляд, вміє співчувати іншим, допомагає слабшим. Вихована людина не розмовляє грубо ні з ким, тому що знає як це образливо. Культурна людина завжди тримає слово, виконує свої обіцянки. Таких людей називають ще порядними людьми. Учитися цього потрібно все життя: спостерігати за вчинками інших, розмірковувати — виховувати себе.

Уміння поводитися у суспільстві, гарні манери, вихованість ще називають етикетом.

Етикет — слово французького походження. На великосвітських прийомах у короля Людовіка ХІV гостям давали картки із записами деяких обов’язкових правил поведінки. Від французької назви карток — етикетка — і виникло слово етикет. Це слово прижилося у багатьох мовах. Але в українській мові є свої слова — синоніми до цього слова: ґречність, чемність. Перші згадки про ґречність сягають тисячолітніх глибин історії. Перший посібник із чемності було створено 1204 року іспанцем Педро Альфонсо. У ньому викладалися правила поведінки за столом, прийому гостей, проведення бесіди.

У різних країнах правила етикету дещо різняться, хоча і мають багато спільних рис. У більшості країн заведено тиснути руки один одному. А в південних країнах, де руки у людей часто були вологі від поту, такі жести не популярні. Натомість в африканських народів при зустрічах заведено було дарувати гарбуза; калмики, вітаючись деколи, терлися носами. Лапландці, виявляючи повагу один до одного крутили язиками на всі боки.

Японців з дитинства привчають посміхатись, щоб нікому не псувати настрій своїм «кислим виглядом». Тому на обличчі японця завжди посмішка, і коли він пригнічений, і коли йому соромно чи боляче.

— А які вітання існують у нас?

Ми бажаємо добра, здоров’я: «День добрий», «Здрастуй», «Мир вам».

У всі часи найвищим виявом невихованості й неповаги до оточуючих уважалось, якщо людина ухиляється від вітання або не відповідає на нього.

— А як правильно привітати знайому людину?

— Хто першим повинен привітатися?

— Як треба звертатися до старших за віком, чужих людей?

— Як ви звертаєтеся до батьків?

В Україні було заведено до батьків теж звертатися «Ви», виказуючи цим повагу і шанобливість. У деяких сучасних родинах таке звертання залишилось.

Адаптаційний період у 1 класі

Тема. Робота зі знаками «Я», «Хор». Введення знаків «+», «-«.

Мета: формувати вміння користуватися знаками «Я», «Хор». Ввести знаки «+», «-«; вчити утримувати увагу на змісті завдань, змістовно оцінювати роботу («Я згодний», «Я не згодний»); розвивати мовлення, мислення; виховувати почуття взаємодопомоги, дружби, доброти.

Обладнання: ляльки, знаки «+», «-« ,»Я», «Хор», свічка, зображення облич з різним настроєм.

Зміст уроку

І. Організація класу.

1. Ранкова зустріч

А) Діти беруться за руки, утворюючи коло разом з учителем, який промовляє слова:

«Зараз візьмемось за руки -

Веселіше стане всім.

Бо у нас у класі друзі,

Сяють усмішки у всіх»

Б) Гра «Вітання. Розучування віршика зі слів учителя.

Давайте привітаємось,

Посміхнемось,

В очки глянемо -

І нам тепліше стане.

Дітки, тож сьогоднішню зустріч почнемо з побажань:

- Доброго ранку, Марійко, Я бажаю тобі веселого дня!

- Доброго ранку, Тарасику я дуже рада тебе бачити!

ІІ. Вітання.

ІІІ. Естафета настроїв.

1. Робота зі знаками «Я», «Хор». Відгадування загадок.

2. Введення знаків «+», «-«.

Як можна показати, згідні ви чи ні з відповіддю учня?

- У деяких школах учні домовились користуватися ось таким значком, якщо ви згідні з відповіддю товариша. Якщо ні, як це показати товаришам?( Вчитель демонструє знаки «+», «-«)

- Гра «Згоден-не згоден».

Кролик їсть траву.

Собака гуляє на даху.

У слона довгі ноги.

Син молодший за маму.

Заєць швидший за черепаху.

Риба плаває у воді.

Яблуко – це смачний овоч.

Ведмідь більший за слона.

Мишка любить сир.

Човен пливе по небу.

Дідусь вчиться у школі.

Кит живе на балконі.

Лисиця живе у дуплі.

3. Фізкультхвилинка.

Ні хвилиночки не гайте

і зарядку починайте:

маршируйте, присідайте,

легко бігайте, стрибайте.

І не стомлюйтесь ні трішки,

Бо маєте дружні ніжки.

4. Робота з «Торбинкою кричалок».

5. Підсумок уроку.

/Files/images/trud_navch/Безымянный12.jpg

Розділ 5. Країна чистоти, здоров’я і краси (фізкультурно-оздоровча діяльність)

Завдання:

- формування пріоритету здорового способу життя;

- виховання охайності, дотримання правил особистої гігієни;

- ознайомлення з роллю природи в життя людини.

На фото: ранкова фізична зарядка учнів початкових класів

Тема. Значення здоров’я для людини.

Мета: познайомити із завданнями та змістом курсу «Основи здоров’я»; формувати уявлення про значення здоров’я для навчання, праці, спілкування з рідними; розвивати пам'ять, мотивацію основ збереження та зміцнення здоров’я; виховувати любов до життя, до людей.

Обладнання: плакат з абеткою, робочий зошит, аркуші паперу.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

- Як ви вважаєте, що є найціннішим у житті? (Здоров’я.)

- Чого не можна придбати? (Здоров’я.)

2. Гра «Відгадай слово».

На дошці записується низка чисел. Поруч розміщують плакат з абеткою.

10 6 19 21 19 3 32

З Д О Р О В Я

Діти, тут зашифроване слово. Давайте його відгадаємо. Для цього пронумеруємо літери української абетки і з’ясуємо, які з них відповідають написаним числам.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Первинне сприйняття і осмислення матеріалу.

1. Робота в парах (групах).

Нам кіт Леопольд надіслав листа. Він пише, що постійно хворіє, і просить вас допомогти йому — написати, що треба робити, щоб бути здоровим. (Учитель роздає аркуші паперу, діти обговорюють і записують пропозиції.)

2. Слово вчителя з елементами бесіди.

Народна мудрість говорить, що здоров’я приходить по краплях, а зникає пудами. Як ви її розумієте?

Краплі здоров’я приходять при дотриманні цілої низки умов.

Ласкаве сонечко, свіже повітря, чиста вода, дають нам сили. Однією з умов міцного здоров’я є сприятливе природне оточення.

Відгадайте загадки:

Ранком хтось не поспішає,

Жовту кульку надуває,

А як випустить її —

Стає світло на землі. (Сонце.)

Дуже лагідна, слухняна,

Доброзичлива я панна,

Але якщо закортить,

Можу камінь підточить. (Вода.)

Сам не бачить і не чує,

Ходить, дме, свистить, вирує,

Кого в полі втрапить —

Того б’є і гладить. (Вітер.)

Раціональний режим дня — повноцінний сон, чергування праці та відпочинку. Ігри знімають утому і надають сил.

Хороше здоров’я — це коли у вас нічого не болить. На уроках ви уважні, активні і старанні. Ваші вага і зріст відповідають нормі.

Хворіючи, ви погано почуваєтесь у вас може підвищитися температура, з’явитися кашель, нежить.

3. Робота з підручником. (с. 4.)

· Читання статті «Значення здоров’я».

· Бесіда за змістом статті.

— Чи треба дотримуватися режиму дня? Чому?

— Що, на ваш погляд, значить правильно харчуватись?

— Чи вмієте ви правильно чистити зуби?

— Для чого потрібно стригти нігті і волосся?

(Діти дають свої варіанти відповідей. Учитель узагальнює їх.)

4. Гра «Місто Здоров’я».

Уявіть, що ви потрапили в місто Здоров’я. Намалюйте його мешканця і розкажіть, що він робить протягом дня.

5. Фізкультхвилинка.

— Як вважаєте, чи потрібна на уроці фізкультхвилинка? Чому?

Ми зробимо зарядку, щоб добре почуватися і бути в гарному настрої.

1) Гра «Сніжки».

Двійко учнів сидять за партою один навпроти одного (сусід спереду може повернутися до сусіда ззаду). Учитель просить дітей зробити паперовий жмуток — це сніжка. Діти «грають у сніжки», спрямовуючи сніжку одне до одного, видихнути струменем повітря.

2) Кругові рухи шиєю, ходіння на місці, нахили тулуба.

V. Узагальнення й систематизація знань.

1. Робота в зошиті (с. 1).

- Оберіть та відмітьте ознаки здоров’я.

- Бесіда за малюнком.

2. Робота з підручником (с. 5).

- Бесіда за малюнками

Згадайте і назвіть ознаки здоров’я. Розкажіть, як ви почуваєтесь, коли здорові

3. Робота з прислів’ями.

Поясніть сенс прислів’я.

«Усе можна придбати, крім здоровя».

«Здоровя — всьому голова».

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Бесіда.

— Чи можна здорову людину вважати щасливою? А хвору?

— Що ми маємо робити, щоб бути здоровими?

VІІ. Домашнє завдання.

Розповісти рідним про те, що значить бути здоровими. Дотримуватися всіх правил здорового способу життя, вивчених на уроці.



Розділ 6. Королівство сонячного настрою (ігрова діяльність)

Завдання:

- формування особистісних якостей дитини, зокрема таких моральних рис, як колективізм, дружба, товариськість, правдивість, чесність;

- зміцнення фізичного і духовного здоров’я дітей.

Тема. Килимок миру. Квітка настрою.

Мета: познайомити з квіткою настрою і килимком миру; вчити встановлювати мирні стосунки один з одним у конфліктних ситуаціях; розвивати увагу, зосередженість, вміння чути і оцінювати відповіді товаришів; виховувати почуття взаємоповаги, доброти, дружелюбність.

Обладнання: ляльки, килимок миру, дзвіночок, зображення облич з різним настроєм, аркуші паперу, олівці, фломастери, знаки «Хор», «Я», конверт з квітками, візитками.

Зміст уроку

І. Організація класу.

Гра «Посмішка».

В класі посмішка гуляла

Діток наших звеселяла.

Отож, друже, ти не спи!

Посміхнись й ім’я назви!

ІІ. Гра «Стежина».

- Ми зіграємо з вами у гру «Стежина». Ви будете ходити по класу. Коли я скажу:»Стежина!», ви збираєтесь до купи, стаєте один за одним, кладете руки на плечі тому, хто стоїть попереду і рухаєтесь вперед. Коли я скажу:»Озеро!», ви стаєте в коло, піднімаєте руки і з’єднуєте їх. За командою «Галявина!» всі присідають.

ІІІ. Знайомство з килимком миру.

Що ж робити, коли хочеться битись,

Щипати, кусатись, ревіти, кричати

Хочеться дуже штовхати й стрибати,

Скакати, брикатись,

І на підлозі, як дзиґа, кататись?

- Як можна назвати такий незвичний килимок, на якому можна усе забути, посидіти, поговорити, усі проблеми обговорити.

Мирилка

Пироги печуться,а хлопчики б’ються,

Вже спеклися пироги,

Хлопчики не вороги.

Нумо чур не битися!

Нумо вже миритися!

Мирися, мирися

Та більше не бийся!

1. Знайомство з квіткою настрою.

2. Оформлення квітки настрою як візитки.

3. Фізкульхвилинка.

4. Знайомство з обличчям настрою.

5. Навчання розумінню мови міміки.

Гра «Вгадай настрій».

Школа вважається сучасною, коли її учні володіють навичками, що допомагають їм адаптуватися в ситуації економічних та соціальних змін. Реалії сьогодення вимагають від особистості навичок адаптації до різноманітних явищ соціального середовища, уміння приймати самостійні відповідальні рішення та долати життєві перепони, активізувати особистісний потенціал для самореалізації та самоствердження в різних сферах людської діяльності.

Формування компетентності, тобто здатності застосовувати знання та вміння в реальній життєвій ситуації, є однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти. Компетентнісний підхід у навчально-виховному комплексі реалізується в набутті та розвитку в учнів набору ключових, загальногалузевих і предметних компетенцій, що визначають їх успішну адаптацію в суспільстві. Компетенції охоплюють такі якості, як ініціативність, співпраця, здатність працювати в колективі, комунікативні здібності, вміння вчитися, оцінювати, логічно мислити, знаходити і використовувати інформацію. І сприяє цьому розвивальне середовище для учнів початкових класів «Мандруємо, досліджуємо, відкриваємо».

Психологічний і душевний комфорт, педагогічна підтримка і захист учня спрямовані на становлення дитини як творчої індивідуальності — такий лейтмотив атмосфери взаємоповаги, доброзичливості, творчості. На думку О. Захаренка, «у школі учень повинен почуватися як у батьківській хаті. До школи він має бігти, а не йти, знаючи, що у школі він пізнає радість відкриття своєї сутності в цьому мінливому світі. У школі його не образять, на нього не гримнуть, а порадять, підтримають, дадуть можливість розкрити себе, свою творчу обдарованість».

Кiлькiсть переглядiв: 507